З ким та щодо чого найчастіше виникають спори з питань користування надрами?
У відносинах, що пов’язані з користуванням надрами, спори зазвичай виникають між фізичними чи юридичними особами та суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
У більшості випадків таким суб’єктом владних повноважень є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).
Зазвичай спори виникають з питань надання спеціальних дозволів на користування надрами , продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволів та внесення до них змін.
Який суд найчастіше розглядає спори щодо права на користування надрами?
Враховуючи те, що у більшості випадків це публічно-правові спори, тому на них поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, “завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень”.
В окремих випадках розгляд справ здійснюють господарські суди.
Коли потрібно захищати права та інтереси в суді
Перш ніж звертатися до суду, слід використати усі інші доступні інструменти, адже суд в Україні – це довгий та складний процес.
Лише детальне дослідження кожного конкретного випадку дозволяє визначити, чи взагалі було порушено право. І навіть, якщо право все ж було порушено, в окремих випадках звернення до суду може бути нераціональним використанням ресурсів та часу, адже особу, право якої порушено, цікавить не процес, а результат, який в багатьох випадках можна досягти альтернативним шляхом без звернення до суду. При чому зекономивши ресурси та час.
Якщо ж звернення до суду є єдиним інструментом для відновлення порушеного права, тоді потрібно визначити сильні та слабкі сторони правової позиції, та у разі необхідності, здійснити певні підготовчі дії.
Слід пам’ятати про обмеженість строку на звернення до суду. Адже відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, “для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів”.
Часто може виникати ситуації, коли за наявності переможної правої позиції, суд відмовляє в задоволенні позову через пропуск строку на звернення до суду.
Окрему увагу слід приділити формуванню позовних вимог, адже саме від них залежить ймовірність задоволення позову та можливість досягнення бажаного результату. Саме тому вони мають бути продуманими, збалансованими та враховувати актуальну судову практику.
Скільки часу зазвичай триває судовий процес по конкретній справі?
Цей строк залежить від складності справи та, відповідно від форми адміністративного судочинства (загального чи спрощеного позовного провадження).
Зазвичай цей строк триває від 1 до 5 років.
Чи відновлюється порушене право автоматично з набранням рішення суду законної сили?
Насправді ні. Рішення суду, яке набрало законної сили, вважається лише першим етапом. Частіше у таких категоріях судових справ, рішення суду мають особливий характер. Своїм рішенням суд не відновлює порушення право, а лише констатує факт його порушення та зобов’язує суб’єкта владних повноважень його відновити. Інколи щоб стимулювати суб’єкта владних повноважень до виконання рішення суду потрібне нове звернення до суду.
Тому дуже важливо правильно сформувати позовні вимоги на основі актуальної судової практики. Щоб у випадку задоволення позову, його можна було б фактично виконати.
Неправильно сформовані позовні вимоги можуть бути наслідком їх незадоволення судом або неможливістю виконання судового рішення.
Тому позовні вимоги – це найважливіший аспект у таких справах, адже процеси можуть тривати роками, і навіть при задоволенні позову, через нечіткість позовних вимог, заявник не отримає бажаний результат.
Як визначити перспективи звернення до суду за захистом прав та інтересів?
Без допомоги профільних спеціалістів визначити перспективи звернення до суду неможливо.
Для визначення порушення необхідно володіти знаннями матеріального права, що регулює сферу надрокористування, а в окремих випадках також і геологічними знаннями, адже опонентом у судовому процесі будуть юристи та геологи Держгеонадр.
Без знання профільного законодавства, розуміння специфіки його правозастосування Держгеонадрами досягти бажаного результату дуже складно, адже наявність позитивного судового рішення не є бажаним результатом. Для юристів, які спеціалізуються виключно на судових процесах, це, мабуть, перемога, а для особи право якої порушено, позитивного рішення суду, за яким не можливо отримати бажаний результат, мабуть, ні.
Ми – команда юристів та геологів з багаторічним досвідом роботи у сфері користування надрами. Ми знаємо як і, що потрібно зробити, щоб наші клієнти отримали бажаний резу
