Аукціони з продажу спеціальних дозволів: що зміниться?

26 липня Уряд України вніс зміни до важливих постанов, які є ключовими в подальшій роботі надрокористувачів. 

Зокрема, вони стосуються порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 993 (далі також – Порядок).

Зміни, що матимуть позитивний вплив

Електронний підпис. Відтепер протокол електронного аукціону та Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами буде підписуватися з покладенням на нього кваліфікованого електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги». 

Компенсація вартості геологічної інформації. Варто зазначити, що тепер компенсація вартості геологічної інформації буде сплачуватися згідно з реквізитами Держгеонадр, зазначеними в протоколі електронного аукціону, переможцем аукціону протягом 30 робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною.

Менші строки проведення аукціонів. Скорочуються строки проведення аукціонів після розміщення оголошення про проведення відповідного аукціону. Для перших аукціонів – це 20 календарних днів з дати розміщення оголошення. Для повторних аукціонів – термін складає 15 календарних днів з дати розміщення оголошення.

Ці нововведення пришвидшують загальний строк проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема отримання переможцем аукціону бланку спеціального дозволу на користування надрами та є яскравим прикладом дебюрократизації цих відносин, а також розширення державою сфери дії електронного документообігу.

Вимоги до учасників аукціонів. Учасник з наступною після найвищої ціни ціновою пропозицією не зможе відмовитися від очікування до повного завершення аукціону. 

Ці нововведення сприятимуть зменшенню кількості зірваних аукціонів, де учасники, які набули статусу переможця аукціону, будуть позбавленні права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Відомості про кінцевого бенефіціарного власника. Встановлюються нові вимоги до оприлюднення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника заявника, учасника та переможця аукціону. 

Ці нововведення сприятимуть прозорості видобувної галузі, однак кінцевий результат цих змін буде залежати від того, чи суб’єкти будуть чесно виконувати встановлені вимоги. Окремо варто звернути увагу на неоднозначності прийнятих змін в цій частині (вона буде описана нижче). 

Не матимуть вагомого впливу

Ціна лота повторного аукціону. Змінюється розмір початкової ціни лота повторного аукціону. Для першого повторного –  це 75 відсотків початкової ціни цього лота. Для другого повторного –  це 50 відсотків початкової ціни цього лота.

Вважаємо, що це нововведення не матиме вагомого впливу на кількість проведених аукціонів, адже для економічно привабливих об’єктів надрокористування, де є велика кількість учасників, кінцева ціна реалізації лота в рази більша від початкової. Це нововведення, швидше за все, матиме значення для тих лотів, де початкова ціна продажу буде завищена. Відповідно, не знайдеться охочих придбати дозвіл за набагато вищою ціною.

До моменту надання роз’яснень Держгеонадрами ці зміни можуть мати негативний вплив 

Нові вимоги до інформації про заявника. Згідно з чинною редакцією Порядку, з метою реєстрації в системі електронних торгів з продажу дозволів заявник повинен надати актуальну інформацію (дані) з датою подання заяви, що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника.

Серед них, серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, належать: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка;  д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України. 

Якщо трактувати буквально цю норму, виглядає так, що потрібно надати реквізити всіх цих документів, у разі їх наявності. 

Окрім цього, якщо змоделювати ситуацію, коли кінцевим бенефіціарним власником є іноземець, який є громадянином (підданим) декількох країн, тоді завжди буде можливість посилатися на те, що заявник надав неповні відомості і, відповідно, може бути підставою для відмови у допуску таких суб’єктів до участі в аукціоні.

Це положення,у чинній редакції, спричинить невизначеність для заявників в частині обсягу інформації, яка має бути надана. Зазначене точно не сприятиме стабільності цих відносин. В майбутньому, при внесенні змін до порядку, слід уникати невиключних переліків.

Матимуть неоднозначний вплив 

Особливий порядок для стратегічних об’єктів. Створюється особливий порядок оголошення аукціону на ділянки надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. Згідно з чинною редакцією Порядку, перелік таких ділянок надр затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України. Цей перелік формуватиме Держгеонадра, а не інвестор. Тобто, якщо інвестор забажає номінувати ділянку, яка не включена в такий перелік, він буде змушений чекати поки Уряд її затвердить.

Це нововведення ускладнює процедуру номінування нових ділянок надр на металічну руду та неметалічні корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, перелік яких схвалено рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 16 липня 2021 року, зокрема алюмінієві, залізні, літієві, марганцеві, мідні, титанові металічні руди та такі неметалічні корисні копалини як: барит, графіт, сіль калійна, флюорит.

Наразі, важко оцінити наслідки цього нововведення. Очевидним є те, що воно уповільнить розвиток сфери надрокористування, адже доступ до надр ускладнюється, а також те, що держава продасть менше дозволів на такі ділянки надр, що, своєю чергою, позбавить потенційних надходжень до державного та місцевих бюджетів. 

Матимуть негативний вплив 

Запроваджується мінімальний розмір гарантійного внеску. Встановлюється мінімальний розмір гарантійного внеску, який становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 5 000 000 (п’яти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень – для вуглеводнів та 500 000 (п’ятисот тисяч) гривень – для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Доступ до надр стає суттєво дорожчим, тому очевидно зменшиться кількість успішно завершених аукціонів, тобто тих які матимуть статус таких, що відбулися, однак це нововведення призведе до збільшення кількості аукціонів, які матимуть статус таких, що не відбулися, у зв’язку із відсутністю достатньої кількості учасників. Чи варте це нововведення хорошої статистики? На нашу думку, це риторичне питання. Адже цілком ймовірно, що це стане наслідком зменшення надходжень до державного бюджету, а в умовах воєнного стану, негативно вплине на національну безпеку. 

Безпека гарантійних внесків. Окрім цього, звертаємо Вашу увагу на те, що, відповідно до нововведень, гарантійні внески перераховуються на звичайний банківський рахунок (організатора) оператора аукціону, тобто майданчика. Це будуть мільйони гривень, які не матимуть захисту від арешту майна, банкрутства, а також можливих зловживань посадових осіб (організатора) оператора аукціону, який отримує відповідні кошти. 

Сподіваємося, що ці обставини ніколи не настануть, але ризик їх запровадження завжди існуватиме. 

Наші пропозиції

Нові розміри гарантійних внесків не повинні поширюватися на перші аукціони та на повторні аукціони, що були оголошені у зв’язку із визнанням першого аукціону таким, що не відбувся через відсутність достатньої кількості учасників. Враховуючи те, що більша частина аукціонів не зривається, а успішно завершується з першої спроби. 

Пропонуємо розглянути пропозицію щодо відкриття спеціального казначейського рахунку, який виконуватиме три функції:

1) приймання гарантійних внесків;

2) перерахунок гарантійних внесків до державного бюджету України, як часткову оплату за надання спеціального дозволу на користування надрами або як покарання за відмову від статусу переможця аукціону;

3) вчасне повернення гарантійних внесків учасникам, які матимуть на це право.

Таке нововведення надасть державного захисту грошовим коштам учасників аукціонів. Перерахування десятків мільйонів гривень майданчикам, вважаємо з урахуванням відповідних змін – ненадійними з ряду причин.

Також варто зменшити кількість обставин, за яких аукціон вважається таким, що не відбувся. Вважаємо, що у випадку, коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні, подано менш як дві заявки, аукціон має вважатися таким, що відбувся, адже це положення змушує потенційних надрокористувачів створювати фіктивну конкуренцію. Насправді вона не стимулює розвиток конкуренції, оскільки за умови відсутності реальної конкуренції, дозвіл все ж купується за початкову ціну з надбавкою у розмірі кроку аукціону.

Також, у разі, коли за результатами аукціону, жоден учасник не зробив крок аукціону, аукціон має вважатися таким, що відбувся. На думку наших фахівців, це положення є несправедливим, оскільки держава оголосила початкову ціну продажу, а цим положенням змушує додатково оплатити ще за крок аукціону. 

Якщо держава хоче більше заробляти, тоді буде правильніше дорожче оцінювати початкову вартість дозволів, які виставляються  на аукціон. Відповідно, це змінює методику обрахунку.

Підсумок

Якщо підсумувати нововведення, прийняті Урядом, то, на нашу думку, зазначені зміни в певній частині Постанови справді сприятимуть дебюрократизації окремих етапів процедури аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Однак, швидше за все, вони негативно вплинуть на розвиток всієї галузі загалом.

Проте, реальні наслідки нововведень надрокористувачі зможемо оцінити лише з часом. Сподіваємося, якщо наші побоювання не справдяться і прийняті зміни й справді стануть «малою реформою» сфери надрокористування.